Що на практиці означатиме безвізовий режим для України.

Минулого тижня 18 грудня Єврокомісія ухвалила шостий звіт України про виконання вимог плану дій візової лібералізації та дала рекомендацію на запровадження безвізового режиму з країнами Шенгенської співдружності. Це означає, що за кращого сценарію Україна отримає безвізовий режим вже з середини літа – осені 2016 року.

Прийняття звіту не пройшло без істотного застереження. Україна має до квітня 2016 року виконати 5 антикорупційних вимог, серед яких створення Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Ці додаткові вимоги – серйозне випробування, оскільки, наприклад, досвід Латвії показав, наскільки складно створити антикорупційну структуру, незалежну від політичного впливу, яка функціонує поза бізнес-інтересами.

Проте, що на практиці означає запровадження безвізового режиму та наскільки воно спростить відвідування Європи українцями, проаналізувало видання Deutsche Welle:

1. Незважаючи на те, що Шенген можна буде відвідувати без віз, українці не зможуть поїхати до Великобританії та Ірландії. Ці країни не беруть участь у Шенгенській угоді, а тому щоб сюди потрапити, без візи не обійтися. Тим не менш, країни, які не входять до Євросоюзу, але перебувають у Шенгені, а це: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія, будуть доступні для громадян України за безвізовим режимом.
2. Вільно пересуватися країнами Шенгену зможуть лише власники біометричних паспортів. Звичайний закордонний паспорт такого права не дасть.
3. Перебувати за безвізовим режимом у Шенгені можна буде не більше ніж 90 днів на півріччя. Порушники цієї умови можуть назавжди залишити Шенген, оскільки будуть занесені до спеціальної інформаційної бази SIS, яка забороняє подальший в'їзд на безвізову територію.
4. Безвізовий режим не скасовує необхідності оформлення документів, які зараз необхідні для отримання візи. При відвідуванні країн Шенгену митні співробітники можуть додатково запросити доказ платоспроможності (дорожні чеки, необхідну кількість готівки або стан банківського рахунку), документи на бронювання готелю, а також перевірити причину вашого приїзду (запрошення від приймаючої сторони та її контакти, наявність інформації про бізнес-. заході тощо залежно від мети візиту).
5. При цьому неоднозначна ситуація щодо страхування і може змінюватися залежно від того, через яку країну запланований в'їзд до Шенгену. Але варто розуміти, що страхування – це додаткова гарантія безпеки вашої подорожі.
6. Безвізовий режим не дає можливості українським спеціалістам працювати в Європі без спеціального дозволу. Крім того, якщо за умовами роботи перебувати закордоном у Шенгені треба буде понад 90 днів, то оформлення спеціальної візи необхідне.
7. Ситуація з освітою також не однозначна. Відвідування навчальних курсів до 3 місяців не створить додаткових труднощів. А ось щоб навчатися на тривалій основі понад цей термін, необхідно звертатися до консульств та посольств для отримання дозволу та візи.

І хоча скасування візового режиму все ж таки дещо спростить ситуацію з відвідуванням країн Шенгену де-юре, де-факто «слабка» гривня і доходи населення, що скорочуються, – серйозна перешкода для збільшення кількості туристів з України. Експерти також зазначають, що отримання віз не становило проблем для досвідчених туристичних компаній, повідомляє ЛІГА.net. Серед позитивних змін вони прогнозують появу більшої кількості авіасполучення від лоукостів, що допоможе значно економити бюджети туристів.